много голубей

1) molto, parecchio, tanto

2) ( con il grado comp. dell'agg. e dell'avv.) molto, di gran lunga

3) al massimo, tutt'al più

4) pred. è troppo

Идиоматическое выражение. Основное слово:

клат

Г. клӓт

1. клеть, амбар, кладовая. Кудывечыште кок пачашан клат, кудо. Ю. Артамонов. Во дворе двухэтажный амбар, летняя кухня. Йолагай еҥын клатшат пуста. Калыкмут. У ленивого и амбар пустой.

2. перен. кладовая чего (чумыр поянлык). Вик манаш, чодыра тиде кугу да пеш поян клат. М.-Азмекей. Сказать прямо, лес – это большая и очень богатая кладовая.

3. в поз. опр. амбарный, клети, кладовой. Клат омса дверь клети; клат кӧгӧн амбарный замок.

◊ Клаткӧргӧ имущество в амбаре, кладовой (вещи, продукты). Уна, чодырам йӱлалтат, еҥклаткӧргым шолыштыт, намысдыме-влак. С. Чавайн. Вот сжигают лес, грабят амбары, бессовестные. Клаткокла чердачное помещение клети, амбара. Оврушмытын клаткоклаштышт моткоч шуко кӧгӧрчен илен. В. Бояринова. На чердаке амбара семьи Овруш обитало очень много голубей. Клатончыл балкон двухэтажного амбара или место перед амбаром. Оляй ден Одоча клатончылно шыҥалыкыште мутланен кият. С. Эчан. На балконе амбара под пологом лежат и разговаривают Оляй и Одоча.

1. Also: ВСТУПАТЬ/ВСТУПИТЬ В (ЗАКОННУЮ) СИЛУ ( subj: закон, постановление, приговор etc) to become legal, effective

X вступил в силу - X took (went into) effect

2. (subj: human to assume an influential position or fortify one's position (in society, the workplace, a political movement etc)

X вошёл в силу - X gained power (influence)

3. obs (subj: human or concr) (of a person recovering from an illness, or of growing bushes, trees etc, particularly those bearing fruit) to become robust, gain vitality

X вошёл в силу = (of a person) X regained (got back) his strength

• ВХОДИТЬ/ВОЙТИ В СИЛУ

[VP]

=====

1. Also: ВСТУПАТЬ/ВСТУПИТЬ В (ЗАКОННУЮ) СИЛУ [subj: закон, постановление, приговор etc]

⇒ to become legal, effective:

- X вступил в силу≈ X took < went into> effect;

- X went (came) into force;

- [in limited contexts] X became law.

     ♦ Довольно много людей было отправлено в Бабий Яр за голубей. Дело в том, что приказ [уничтожить всех голубей] вступил в силу буквально на следующий день, не все успели даже прочесть его в газете (Кузнецов 1). Quite a few people were sent to Babi Yar because of their pigeons. This was because the order [to destroy all pigeons] went into effect on the very next day, and many people did not even get to see it in the newspaper (1a).

2. [subj: human]

⇒ to assume an influential position or fortify one's position (in society, the workplace, a political movement etc):

- X вошёл в силу≈ X gained power (influence);

- X established himself;

- X came into his own.

     ♦ Мольер и Люлли - композитор, входивший всё больше в славу и силу при дворе, - получили приказ сочинить смешную комедию с музыкой для шамборских празднеств... (Булгаков 5). Moliere and Lully, who was steadily gaining fame and influence at Court, were commanded to compose an amusing comedy set to music for the Chambord entertainments... (5a).

3. obs [subj: human or concr]

⇒ (of a person recovering from an illness, or of growing bushes, trees etc, particularly those bearing fruit) to become robust, gain vitality:

- X вошёл в силу≈ [of a person] X regained (got back) his strength;

- X was on the mend (on the upswing);

- [of a bush, tree etc] X got big (became lush etc).

• ВХОДИТЬ/ВОЙТИ В СИЛУ

[VP]

=====

1. Also: ВСТУПАТЬ/ВСТУПИТЬ В (ЗАКОННУЮ) СИЛУ [subj: закон, постановление, приговор etc]

⇒ to become legal, effective:

- X вступил в силу≈ X took < went into> effect;

- X went (came) into force;

- [in limited contexts] X became law.

     ♦ Довольно много людей было отправлено в Бабий Яр за голубей. Дело в том, что приказ [уничтожить всех голубей] вступил в силу буквально на следующий день, не все успели даже прочесть его в газете (Кузнецов 1). Quite a few people were sent to Babi Yar because of their pigeons. This was because the order [to destroy all pigeons] went into effect on the very next day, and many people did not even get to see it in the newspaper (1a).

2. [subj: human]

⇒ to assume an influential position or fortify one's position (in society, the workplace, a political movement etc):

- X вошёл в силу≈ X gained power (influence);

- X established himself;

- X came into his own.

     ♦ Мольер и Люлли - композитор, входивший всё больше в славу и силу при дворе, - получили приказ сочинить смешную комедию с музыкой для шамборских празднеств... (Булгаков 5). Moliere and Lully, who was steadily gaining fame and influence at Court, were commanded to compose an amusing comedy set to music for the Chambord entertainments... (5a).

3. obs [subj: human or concr]

⇒ (of a person recovering from an illness, or of growing bushes, trees etc, particularly those bearing fruit) to become robust, gain vitality:

- X вошёл в силу≈ [of a person] X regained (got back) his strength;

- X was on the mend (on the upswing);

- [of a bush, tree etc] X got big (became lush etc).

• ВХОДИТЬ/ВОЙТИ В СИЛУ

[VP]

=====

1. Also: ВСТУПАТЬ/ВСТУПИТЬ В (ЗАКОННУЮ) СИЛУ [subj: закон, постановление, приговор etc]

⇒ to become legal, effective:

- X вступил в силу≈ X took < went into> effect;

- X went (came) into force;

- [in limited contexts] X became law.

     ♦ Довольно много людей было отправлено в Бабий Яр за голубей. Дело в том, что приказ [уничтожить всех голубей] вступил в силу буквально на следующий день, не все успели даже прочесть его в газете (Кузнецов 1). Quite a few people were sent to Babi Yar because of their pigeons. This was because the order [to destroy all pigeons] went into effect on the very next day, and many people did not even get to see it in the newspaper (1a).

2. [subj: human]

⇒ to assume an influential position or fortify one's position (in society, the workplace, a political movement etc):

- X вошёл в силу≈ X gained power (influence);

- X established himself;

- X came into his own.

     ♦ Мольер и Люлли - композитор, входивший всё больше в славу и силу при дворе, - получили приказ сочинить смешную комедию с музыкой для шамборских празднеств... (Булгаков 5). Moliere and Lully, who was steadily gaining fame and influence at Court, were commanded to compose an amusing comedy set to music for the Chambord entertainments... (5a).

3. obs [subj: human or concr]

⇒ (of a person recovering from an illness, or of growing bushes, trees etc, particularly those bearing fruit) to become robust, gain vitality:

- X вошёл в силу≈ [of a person] X regained (got back) his strength;

- X was on the mend (on the upswing);

- [of a bush, tree etc] X got big (became lush etc).

• ВХОДИТЬ/ВОЙТИ В СИЛУ

[VP]

=====

1. Also: ВСТУПАТЬ/ВСТУПИТЬ В (ЗАКОННУЮ) СИЛУ [subj: закон, постановление, приговор etc]

⇒ to become legal, effective:

- X вступил в силу≈ X took < went into> effect;

- X went (came) into force;

- [in limited contexts] X became law.

     ♦ Довольно много людей было отправлено в Бабий Яр за голубей. Дело в том, что приказ [уничтожить всех голубей] вступил в силу буквально на следующий день, не все успели даже прочесть его в газете (Кузнецов 1). Quite a few people were sent to Babi Yar because of their pigeons. This was because the order [to destroy all pigeons] went into effect on the very next day, and many people did not even get to see it in the newspaper (1a).

2. [subj: human]

⇒ to assume an influential position or fortify one's position (in society, the workplace, a political movement etc):

- X вошёл в силу≈ X gained power (influence);

- X established himself;

- X came into his own.

     ♦ Мольер и Люлли - композитор, входивший всё больше в славу и силу при дворе, - получили приказ сочинить смешную комедию с музыкой для шамборских празднеств... (Булгаков 5). Moliere and Lully, who was steadily gaining fame and influence at Court, were commanded to compose an amusing comedy set to music for the Chambord entertainments... (5a).

3. obs [subj: human or concr]

⇒ (of a person recovering from an illness, or of growing bushes, trees etc, particularly those bearing fruit) to become robust, gain vitality:

- X вошёл в силу≈ [of a person] X regained (got back) his strength;

- X was on the mend (on the upswing);

- [of a bush, tree etc] X got big (became lush etc).

• ВХОДИТЬ/ВОЙТИ В СИЛУ

[VP]

=====

1. Also: ВСТУПАТЬ/ВСТУПИТЬ В (ЗАКОННУЮ) СИЛУ [subj: закон, постановление, приговор etc]

⇒ to become legal, effective:

- X вступил в силу≈ X took < went into> effect;

- X went (came) into force;

- [in limited contexts] X became law.

     ♦ Довольно много людей было отправлено в Бабий Яр за голубей. Дело в том, что приказ [уничтожить всех голубей] вступил в силу буквально на следующий день, не все успели даже прочесть его в газете (Кузнецов 1). Quite a few people were sent to Babi Yar because of their pigeons. This was because the order [to destroy all pigeons] went into effect on the very next day, and many people did not even get to see it in the newspaper (1a).

2. [subj: human]

⇒ to assume an influential position or fortify one's position (in society, the workplace, a political movement etc):

- X вошёл в силу≈ X gained power (influence);

- X established himself;

- X came into his own.

     ♦ Мольер и Люлли - композитор, входивший всё больше в славу и силу при дворе, - получили приказ сочинить смешную комедию с музыкой для шамборских празднеств... (Булгаков 5). Moliere and Lully, who was steadily gaining fame and influence at Court, were commanded to compose an amusing comedy set to music for the Chambord entertainments... (5a).

3. obs [subj: human or concr]

⇒ (of a person recovering from an illness, or of growing bushes, trees etc, particularly those bearing fruit) to become robust, gain vitality:

- X вошёл в силу≈ [of a person] X regained (got back) his strength;

- X was on the mend (on the upswing);

- [of a bush, tree etc] X got big (became lush etc).

• ВХОДИТЬ/ВОЙТИ В СИЛУ

[VP]

=====

1. Also: ВСТУПАТЬ/ВСТУПИТЬ В (ЗАКОННУЮ) СИЛУ [subj: закон, постановление, приговор etc]

⇒ to become legal, effective:

- X вступил в силу≈ X took < went into> effect;

- X went (came) into force;

- [in limited contexts] X became law.

     ♦ Довольно много людей было отправлено в Бабий Яр за голубей. Дело в том, что приказ [уничтожить всех голубей] вступил в силу буквально на следующий день, не все успели даже прочесть его в газете (Кузнецов 1). Quite a few people were sent to Babi Yar because of their pigeons. This was because the order [to destroy all pigeons] went into effect on the very next day, and many people did not even get to see it in the newspaper (1a).

2. [subj: human]

⇒ to assume an influential position or fortify one's position (in society, the workplace, a political movement etc):

- X вошёл в силу≈ X gained power (influence);

- X established himself;

- X came into his own.

     ♦ Мольер и Люлли - композитор, входивший всё больше в славу и силу при дворе, - получили приказ сочинить смешную комедию с музыкой для шамборских празднеств... (Булгаков 5). Moliere and Lully, who was steadily gaining fame and influence at Court, were commanded to compose an amusing comedy set to music for the Chambord entertainments... (5a).

3. obs [subj: human or concr]

⇒ (of a person recovering from an illness, or of growing bushes, trees etc, particularly those bearing fruit) to become robust, gain vitality:

- X вошёл в силу≈ [of a person] X regained (got back) his strength;

- X was on the mend (on the upswing);

- [of a bush, tree etc] X got big (became lush etc).

вожу, водишь, ρ.δ.μ.

1. οδηγώ• πηγαίνω•

|| βαδίζω επικεφαλής.

2. οδηγώ (όχημα).

3. κινώ επάνω σε•

4. διατηρώ, έχω• συνάπτω•

5. τρέφω, κρατώ, διατηρώ•

εκφρ.

водить за нос – σέρνω α-πο τη μύτη (έχω υποχείριο)•

водить хороводы – χορεύω κυκλικά τραγουδώντας

водиться

1. υπάρχω, ζω• πολλαπλασιάζομαι, ευδοκιμώ, προκόβω•

|| παρατηρούμαι• συμβαίνω•

|| συνηθίζομαι•

2. σχετίζομαι, συνδέομαι, συναναστρέφομαι•

|| συχνάζω•

εκφρ.

как -ится – όπως συνηθίζεται.

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

1) Город на западе штата Калифорния. 140 тыс. жителей (2000). Основан в 1854. Восточный терминал платного моста Сан-Матео через залив Сан-Франциско [San Mateo Toll Bridge, San Francisco Bay] (1967). Центр сельскохозяйственного района (цветы, фрукты, овощи, кролиководство). Разведение голубей. Пищевая промышленность. Среди достопримечательностей - японский сад [Japanese Gardens]. Отделение Калифорнийского университета штата [ California State University] (1957), колледж Шэбот [Chabot College] (1961).

2) Город на севере штата Висконсин, в лесном районе. Основан в 1881. В окрестностях много озер. Рыболовство. Развиваются туризм, катание на каноэ. Парк "Хисториленд" возле резервации Лак-Курт-Орей [Lac Courte Oreilles Reservation], регулярно проводятся паувау [ powwow], в июле - Всемирный фестиваль дровосеков

1. щит (перыме да шуралтыме деч аралалташ кучылтмо ожнысо воинын сар ӱзгарже)

2. щит (иктаж-мо деч аралалташ да иктаж-мом авыраш ыштыме пу але металлический йӧнештарымаш)

3. щит (иктаж-мом ончыкташ але сакаш кучылтмо оҥа)

4. щит (пӧрт ышташ кучылтмо пырдыжын, пургыжын ямде ужашыже)

5. тех. щит (электрический прибор-влакым вераҥдыман оҥа)

6. спорт. щит; доска, на которой укреплена корзина для игры в баскетбол (баскетбол корзиным пижыктыман оҥа)

7. в поз. опр. щитовой

1. наблюдать кого-что-л., за кем-чем-л.; внимательно следить глазами за кем-чем-л.; смотреть, глядеть

2. наблюдать кого-что-л., за кем-чем-л.; интересоваться, изучать, исследовать; быть осведомлённым о ходе, состоянии чего-л.

3. наблюдать, следить за кем-чем-л.; надсматривать, надзирать, присматривать, смотреть за кем-чем-л.; заботиться о ком-чём-л.

4. следить, смотреть за кем-чем-л.; наблюдать за кем-чем-л. с целью разоблачить, поймать и т. д

5. соблюдать что-л.; строго придерживаться чего-л., исполнять что-л.

6. следить, смотреть за кем-чем-л.; беречь (оберегать), остерегать (остеречь), предостерегать (предостеречь), ограждать (оградить) от кого-чего-л.

7. остерегаться, остеречься; беречься, опасаться кого-чего-л.; быть осторожным, осмотрительным; оберегаться, оберечься от кого-чего-л.

Сравни с:

шекланаш

– эскерен кошташ

– эскерен налаш

– эскерен шогаш

– эскерен шукташ

1. щит (перыме да шуралтыме деч аралалташ кучылтмо ожнысо воинын сар ӱзгарже). Рыцарьын вооруженийже крест семын ыштыме вурган вияш керде, кужу да неле умдо, щит лийын. «Кокла курым.». Вооружение рыцаря состояло из прямого меча с крестообразной рукояткой, длинного и тяжёлого копья, щита.

2. щит (иктаж-мо деч аралалташ да иктаж-мом авыраш ыштыме пу але металлический йӧ нештарымаш). Пулемётын чойн щитыштыже ош чия дене стрелкым сӱ ретлыме. К. Березин. На чугунном щите пулемёта белой краской нарисована стрелка. Лум чот шичше да сад-пакчаште мландым мардеж ынже чараҥде манын, щит-влакым шогалтыман. «Мар. ком.». Чтобы в саду нанесло много снегу и ветер не оголял землю, нужно поставить щиты.

3. щит (иктаж-мом ончыкташ але сакаш кучылтмо оҥа). Теве савар воктене «Горреклама» вуймутан кугу гына щит кеча. В. Косоротов. Вот возле забора висит щит с заглавием «Горреклама». Ончылно кӧ гӧ рчен-влакым сӱ ретлыман кугу щитым нумалын эртат. «Мар. ком.». Впереди проносят большой щит с изображением голубей.

4. щит (пӧ рт ышташ кучылтмо пырдыжын, пургыжын ямде ужашыже). – Илена щит дене чоҥымо пӧ ртыштӧ. Г. Чемеков. – Мы живём в доме, построенном из щита.

5. тех. щит (электрический прибор-влакым вераҥдыман оҥа). Пырдыж воктен ыштыме щитлаште тӱ рлӧ кугытан рычаг, рубильник-влак улыт. Е. Янгильдин. На щите у стены имеются разного размера рычаги и рубильники.

6. спорт. щит; доска, на которой укреплена корзина для игры в баскетбол (баскетбол корзиным пижыктыман оҥа). Мече, корзиныш логалде, щитыш перныш. Мяч, не попав в корзину, угодил на щит.

7. в поз. опр. щитовой. Щит авыртыш щитовое заграждение; щит пӧ рт щитовой дом.

-ем

1. наблюдать кого-что-л., за кем-чем-л.; внимательно следить глазами за кем-чем-л.; смотреть, глядеть. Шинча дене эскераш следить глазами; кече лекмым эскераш следить за восходом солнца; шинчам кораҥдыде эскераш следить не отрывая глаз; ӧ рдыж гыч эскераш наблюдать со стороны.

□ Тушман ту верым йӱ двошт эскерен. П. Корнилов. Враги наблюдали то место всю ночь. Ошалге шинчаже ӱдырым тӱ ткын эскера. «Ончыко». Его светлые глаза внимательно наблюдали за девушкой. Валентина Александровна рвезе-влакын пашаштым эскера. М. Евсеева. Валентина Александровна наблюдает за работой мальчиков.

2. наблюдать кого-что-л., за кем-чем-л.; интересоваться, изучать, исследовать; быть осведомлённым о ходе, состоянии чего-л. Газетым эскераш следить за газетами; текстым эскераш следить за текстом; пӱ ртӱ сым эскераш наблюдать природу; кутырымым эскераш следить за разговором.

□ Кеҥеж гоч кӧ гӧ рчен-влакын илышыштым эскерышым. М.-Азмекей. Всё лето я наблюдал за жизнью голубей. – Тӱ нямбалсе пытартыш уверым эскера мо? И. Иванов. – Следит ли за последними событиями (букв. известиями) в мире? – Совещаний кайымым газетыште эскеренда? А. Волков. – Вы следили за ходом совещания по газетам?

3. наблюдать, следить за кем-чем-л.; надсматривать, надзирать, присматривать, смотреть за кем-чем-л.; заботиться о ком-чём-л. Йоча-влакым эскераш присматривать за детьми; сурт-печым эскераш следить за домом; черлым эскераш смотреть за больным.

□ Кӱ тӱ м уржа пасуш пуртымо годым пеш чот эскераш вереште. О. Тыныш. Когда пускали стадо на ржаное поле, приходилось очень внимательно следить. – Самоварым эскере, мый фермыш миен толам! З. Каткова. – Смотри за самоваром, я на ферму схожу!

4. следить, смотреть за кем-чем-л.; наблюдать за кем-чем-л. с целью разоблачить, поймать и т. д. Шолып эскераш тайком следить.

□ – Ятыр кас почешет эскерем да нигузе шкететым учырен ом керт. «Ончыко». – Много вечеров слежу за тобой да никак не могу застать тебя одного. – Неблагонадёжныйлан шотлен, тыйым эскераш тӱҥалыт гын, вара тыланет школеш нимогай лудмашымат ышташ огыт пу. С. Чавайн. – Если, приняв за неблагонадёжного, начнут следить за тобой, то потом не позволят тебе проводить никаких чтений в школе.

5. соблюдать что-л.; строго придерживаться чего-л., исполнять что-л. Кӧ ргӧ распорядок правилым эскераш соблюдать правила внутреннего распорядка; калык йӱ лам эскераш соблюдать народные обычаи; арулыкым эскераш соблюдать чистоту.

□ Шоҥгырак-влак юмышт, верашт лугалтме деч лӱ дыт, --- «Кугу сорта» ден «Ӱлыл вера» шотым монь пеш эскерат. В. Косоротов. Пожилые боятся смешивания своих богов, вер, строго соблюдают обычаи секты «Кугу сорта» и «Нижней веры». (Тайра) пӱ тымат эре эскерен. З. Каткова. Тайра и пост всегда соблюдала.

6. следить, смотреть за кем-чем-л.; беречь (оберегать), остерегать (остеречь), предостерегать (предостеречь), ограждать (оградить) от кого-чего-л. Шкем эскераш беречь себя.

□ – Питанийым эскере, ит нӧ ртӧ. В. Иванов. – Смотри за питанием, не дай мокнуть. (Урядник-влак) хуторян ӱмбаке кресаньык-влак керылтме деч эскераш ончычак толыныт. Н. Лекайн. Урядники заранее прибыли следить, чтобы крестьяне не напали на хуторян.

7. остерегаться, остеречься; беречься, опасаться кого-чего-л.; быть осторожным, осмотрительным; оберегаться, оберечься от кого-чего-л. Кылмыме деч эскераш остерегаться от простуды.

□ – Йогор! Шогал! Эскере! Мый ала-могай вынемыш пурен кайышым! – шольымлан кычкырем. О. Тыныш. – Йогор! Стой! Остерегайся! Я провалился в какую-то яму! – кричу братишке. Зиян кеч-кунамат вучыдымо жапыште толеш. Шеклане, Чал, эскере, вет тый чодыраште илет. М. Рыбаков. Несчастье всегда приходит внезапно. Опасайся, Седой, остерегайся, ведь ты живёшь в лесу. Ср. шекланаш.

// Эскерен кошташ

1. наблюдать, следить за кем-чем-л.; смотреть, глядеть; изучать, интересоваться (часто, долго). – Керемет ото воктен олма пакчадам лу ий эскерен коштам – эреак лочо шога. Й. Осмин. – Десять лет (хожу) наблюдаю за вашим яблоневым садом возле рощи Кереметь – всё низкий стоит. 2) наблюдать, следить за кем-чем-л.; надсматривать, надзирать, присматривать, смотреть (также с целью разоблачения, уличения). Жандарм-влак мемнам эскерен коштыт. И. Васильев. Жандармы следят за нами. Эскерен налаш понаблюдать, последить, присмотреть за кем-чем-л.; изучить. «Календарьжым» эскерен налмек, --- (рестан) шып мане: «Таче кок тылзе тыште индыралтам». И. Васильев. Изучив свой «календарь», арестант тихо сказал: «Сегодня два месяца, как тут мучаюсь». Эскерен шогаш

1. наблюдать, следить за кем-чем-л.; интересоваться, изучать (долго, постоянно). Чавайн Тыныш Осыпын творческий пашажым эреак эскерен шоген. «Ончыко». Чавайн постоянно следил за творческой работой Тыныша Осыпа. 2) наблюдать, следить за кем-чем-л.; надсматривать, надзирать, присматривать, смотреть (также с целью разоблачения, уличения). Мемнан чекист-влак комбинатым эреак эскерен шогеныт гынат, немыч разведке шке нержым тушкат шӱ шкаш тӧ чен. А. Тимофеев. Несмотря на то что наши чекисты постоянно наблюдали за комбинатом, немецкая разведка и туда старалась совать свой нос. 3) соблюдать что-л.; строго придерживаться чего-л. Комиссар тиде шотым пеш чот эскерен шога. М. Шкетан. Комиссар очень строго соблюдает этот порядок. 4) следить, смотреть за кем-чем-л.; беречь, оберегать, остерегать, предостерегать, ограждать от кого-чего-л. Руш кугыжа велыш вончышо чуваш ден марий-влакым ханын шыдыж деч эскерен шогаш мемнан велыш сарзе арвыль дене князь толеш. Н. Арбан. Чтобы предостеречь от гнева хана чувашей и марийцев, перешедших на сторону русского царя, в наши края идёт князь с войском. Эскерен шукташ

1. углядеть, усмотреть; увидеть, заметить, подметить, высмотреть кого-что-л. Мустай шке илемже воктенак кушкын шогалше чевер ӱдырым ужын шуктен. К. Васин. Мустай усмотрел красивую девушку, выросшую рядом с его же усадьбой. 2) уследить, углядеть, усмотреть; наблюдая, присматривая, уберечь, устеречь от чего-л. – Модмыда годым ала йӧ нысыр тошкал колтеда, ала шуҥгалтыда – кӧ тендам эскерен шукта. В. Косоротов. Во время игры не то неловко наступите, не то упадёте – кто за вами уследит. 3) выследить; слежкой отыскать, раскрыть, подстеречь. Поян-влакым эскерен шуктышт: Чорос волсовет гыч толын, поян Озийым кучен наҥгайышт. Я. Ялкайн. Богачей выследили: пришли из Чоросского волсовета и забрали богатого Озия.